Темниці

Липи в час доцвітання стоять золоті,

безгомінні.

«Було тут кілька темниць», — сказав

Неборак. О відлуння колишніх льохів

з назвами, як у дівчат чи винарень, —

«Доротка», «Під ангелом» і та найлютіша

«Татарня», де очі вмирали найперше,

і світло ховалось під пахви,

в роти без’язикі!

Ця тиша тепер ні до чого. Це навіть не

меморіал. І не річку загнано в труби.

Хоч кожен з нас міг би сказати:

«Липи в час доцвітання — гаснучі зорі.

Повні трамваї дівчат».