Теорія зради

Щоб троянди рук твоїх не зранили,

Я шипи безжально відривав...

Невтямки́, чому́ мене ти зрадила,

Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила

І бентежно погляд відвела...

Так, любов не вти́снути у правила –

Добре те вже, що вона була.

Схожа ча́сом на троянди зрізані:

Білі і красиві через край, –

Та, немов би зрадою пронизані,

Почорніють, як не доглядай.

Я тебе ні в чім не звинувачую,

Навіть більше, – ти мені повір, –

За відвертість, навпаки, завдячую.

Хай розсудить нас життєвий вир.