Тепла бракує

Тепла бракує…

Щирих почуттів…

Руки торкнутись…

Затишок відчути…

Я так втомилась від жорстоких слів,

Мені нестерпно їх постійно чути.

Прошу тебе, не муч мене, прошу!

Мені так важко з цим миритись болем.

Я крізь життя самотність цю несу,

І ти мені не додаєш покою…

Холодний погляд твій пронизує все тіло,

Ховаюсь від очей твоїх – та нІкуди втекти…

Збираю волю у кулак і як би не боліло,

Кажу собі: “Ще трохи потерпи…”

Бракує сил. Прошу терпіння в Бога.

Хоч важко – треба стриматись від сліз,

Обрати маю правильну дорогу:

Без тебе вверх, з тобою – й далі вниз…