ТЕПЛО ВОГНЮ ЛЮБОВІ

Тієї миті я чекала,

Вона прийшла, але коли?

Душі́ і се́рця я питала

Чи доля проклада мости́.

Про тую мить давно я мрію,

Давно хотіла це відчуть,

Думки́ про неї я лелію,

Давним-давно вони живуть.

Вогонь любові зігріває,

Він не згасає, а й горить.

Коха́ння серце все чекає –

Його у серці посели́ть.

Чи є мости́ десь між серцями,

Чи легко ними проходит́ь?

Чи важко десь бува місцями

І як місця ті обходи́ть?

Палахкотить вогонь любові,

Жевринки світяться в очах,

Тепло́ присутнє у розмові,

Думки́ ширяють, наче птах.

Кохати пізно не буває,

Купатись в ньому без кінця,

Такий вогонь не спопеляє,

Горить в душі без каганця.

Його відчуть – велике щастя,

Підтри́мать серцем, зберегти,

Він гріє душу, мов Причастя,

Долати легко з ним мости.

21.01.2022 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022

Свідоцтво про публікацію №122012107158