Терикони Слобожанщини

Терикони Слобожанщини тепер чиїсь могили,

Як же бути мені, мамо,

Там же ваша батьківщина,

Та натомість та земля

Перетворилась в домовини,

І палає вся країна.

Я сумую за тобою

Повсякчас щоденно,

Та я радий, що не бачиш ти

Домівки свої у вогні,

Та з полеглими кортежі

Кожен день нові.

Не буде співів тут про те,

На що покинула мене,

Всі люди помирають,

Це нормально,

Хтось швидше,

Хтось пізніше,

І є хто за життя вже в помиральній ямі.

І що не бачиш ти щоденної

Останньої цигарки,

Ніяк не можу врешті кинути,

Мені палити - палко.

Краду сам у себе вірші,

Кожен раз нові мотиви,

Та все ж навчаюсь на помилках,

Я їх без сорому читаю нині.

Моє життя невпинно лине,

Як і у кожного навколо,

Я не спинятимуся зовсім,

Допоки всі кортежі нові

Лунають Плачем Єремії,

Я пам'ятаю, мамо,

Що ти пісню цю любила.