Тернистий шлях

Я йду у гору, з сумкою на спині

Та сумка для моїх гріхів,

Таких наприклад як гордині,

А також для лукавих слів.

Так підіймаюсь я до Бога,

Хоч через сумку важко йти,

Здається надто довгою дорога,

Але

скороченого

шляху не знайти

Падуть гріхи у вигляді каміння,

З малих зібралися рясні дощі,

Великі – подавляють в нас терпіння.

Так хочеться їх скинути з душі.

Зроблю привал на цій дорозі,

Очищу сумку – легше буде йти.

Ми всі покаятися в змозі,

Такий наш дар, покайся й ти.