Терпимо (256)

Ти забула мене, як життя без війни,

але я присвятив тобі цілую оду.

Ми поранились вдвох, що нема сил іти,

я життя не любив, та обожнював воду.

Поміж нами міста, райони, квартали,

кілька тисяч будевь, сотні тисяч людей.

Проживаємо дні, протерпівши деталі,

коли вже нема сил, але купа ідей.