Ти мене полонила навіки

Ти мене полонила навіки

Моя перша  єдина любов,

Весь в тобі я тепер, без остатку,

Ти в думках моїх знову і знов.

Мабуть, тебе зустрічав я раніше,

Світла відрада моєї душі.

І в снах, моїх мріях казкових,

Мій ангел, з’являлася ти.

Я в снах очарованих бачив тебе:

Як сходила, мій ангел з небес,

Цілував тебе ніжно у губки,

Ти одна з неймовірних чудес.

І на решті, спіймав пташенятко.

Ми сни постають наяву.

Зацілую тебе до нестями,

І навіки з собою заберу.

Олег Магденко.  30.12.2020