Ти мій Душею, серцем і рукою

Ти мій. Душею,серцем і рукою.

Ти мій. Любов і ненависть моя.

Собі зізналась надто пізно,

А ти зрадів,що й досі думкою твоя.

Мої вірші,мені ж мечами стали,

Вони мій сміх безмежним сумом нарекли.

Пробач,що ядовито так в’їдались.

Пробач,що щастя не несли.

«Ти все сказав! Я все почула…»

Важкі слова щитами сходили в мені,

Та доля методично розділила,

Тепер я «під конем»,ти ж верхи «на коні».

Я не піду просити у ворожок чари,

І не стрічатиму ,то схід,то захід в самоті.

Дарую те,чого так щиро став бажати,

Даю я волю…давно вже вільному тобі.