Ти мій наркотик

Зранку прокидаюся,

Беру телефон.

Дивлюсь на годину,

Встаю я бігом.

В телефоні шукаю,

Шукаю твій слід.

Набираю, збиваю,

Зупиняється світ.

Беру я гітару

Лунають акорди.

Вона мені каже:

“Не будь такий гордий!”

Чую мелодію

Десь в глибині,

Шукаю, дивлюся –

Ти дзвониш мені.

В блокноті пишу

Свої я думки,

Лягають віршами

В ньому рядки.

На моєму обличчі

Посмішка сяє,

Пишу я і креслю –

Так, це буває!

А день вже минає,

Підходить до ночі.

Беру телефон,

Наважатись хочу.

Подзвонити, спитати:

“Привіт, як там справи?

Гарна погода!

Не випила б кави?”