Ти моя непрочитана до кінця енциклопедія

Ти моя непрочитана до кінця енциклопедія,

сторінки твої — як шовк і жакард,

де кожне слово — складка світла,

кожна пауза — витриманий крій думки.

Я перелистую тебе поглядом,

мов палітурку старої книги,

де навіть запах сторінок

говорить більше, ніж ти сказав би.

Твої думки — тканина,

що лягає на мене як легка вуаль,

твій розум — подіум,

де я крокую, обережно,

щоб не зім’яти крихітну деталь

твого внутрішнього світу.

Я люблю тебе не серцем,

бо серце давно знає холод,

я люблю тебе розумом,

кожен твій рядок читаю мов міні-колекцію,

кожен жест — як аксесуар, що робить образ цілісним.

Ти моя енциклопедія,

непрочитана до кінця,

і я хочу доторкнутися до сторінок,

не поспішаючи,

вбираючи кожен погляд,

кожен нюанс твоєї думки,

як тканину, що пахне тільки тобою.