Ти не знаєш

Так до болю, до болю тужно,

так безмежно, жагуче жаль,

хоч і небо ясне-головокружне,

і хоч дзвенить-співає зелена даль.

Бо не знаєш ти, що саме в цю мить

вітер вістку нам приніс,

що востаннє вже так серце тремтить,

і більше не треба сліз.

Ти не знаєш, що розстання це час,

що холоне в жилах кров,

що минулася любов,

і що пожар у юній душі погас.

Світ довкола такий погожий:

сонця радість розсипав день,

але туги розважити не може

ні весна-ясна, ні спів пісень.

Бо не знаєш ти, що саме в цю мить

вітер вістку нам приніс,

що востаннє вже так серце тремтить,

і більше не треба сліз.

Ти не знаєш, що розстання це час,

що холоне в жилах кров,

що минулася любов,

і що пожар у юній душі погас.

1972