Ті очі наче дощ, два озера, два моря...

Ті очі наче дощ, два озера, два моря

Плескають в глибині весь вирій почуттів

Не видно краю в них, там сяють тихі зорі

Їх оксамит лоскоче серце проміж днів.

Вони рідніші, люблячи, кохані

Закохані в життя завжди понад усе

І дивляться вони немов востаннє

Їх погляд цілий світ в собі несе.