Ти от знову пройдеш по пам’яті

Ти от знову пройдеш по пам’яті,

В день теперішній – в час навиворіт,

Де залишився я, як пам’ятник,

Що до парку зітхань не вибраний.

Що забутий в ескізах і в кресленнях,

Я примерк і помер в поезії.

Я - не вибраний - став закреслений,

Словом з розуму, тихим, зведений.

Не забути того, що не справдилось,

Тут не легшає світ самотньому.

Кожен любить своєю правдою:

Любить спогадом та безпам’яттю.

26.04.2020