“Ти пахнеш, наче конюшина біла”

Ти пахнеш, наче конюшина біла,

Я ж підійшов до тебе, ніби кінь,

Губами доторкнувся твого тіла,

Де повно ніжних, тайних тремкотінь.

Тебе не бачив я, а тільки запах

Вдихнув з твого гарячого плеча,

І в пахощів твоїх ласкавих залпах

Спізнав – ти жінка вже, а не дівча.

І я злякався – муж, а не хлопчина,

Дивився в тебе, не піднявши вій,

Спізнаючи – ти біла конюшина,

А я лошак, тепер навіки твій.

***