Ти – перший дотик сонця на світанку

Ти – перший дотик сонця на світанку,

Ти – перший теплий вітер навесні,

Що ніжно колихаючи фіранку,

Лишив дощу краплини на вікні.

Ти – місяць повний у холоднім небі,

Ти – океан спокійний і глибокий,

Ти в озері блакитнім білий лебідь,

Ти – таємниця ночі темноока.

Ти – шепіт листя осені прощальний,

Ти – ніч холодна й найтепліший день,

Остання пісня ластівки печальна,

Ти всього світу джерело натхнень.

Ти – серця пісня,ніжна колискова,

Нічного неба дивна глибина,

Вечірня зірка і роса ранкова,

Землі морозна перша сивина.

Ти – перша квітка у просторім полі,

В тумані пташки лісова луна,

Світанку перші хмари пурпурові,

Ковток свободи,чиста далина.

Величність гір й безмежність полонин,

Де пісню чути у лісах безсонних,

Красу тендітну зіркових долин

Я бачу у очах твоїх бездонних.

(с) Мілена.

25.07.2013