Ти пішов від мене до іншої

By Єлизавета Замана

Ти пішов від мене до іншої

обіймати її коліна,

цілувати вуста німі,

з нею грітися біля каміна.

у тебе постійно нові коханки

та ця б’є усі відомі рекорди.

тобі подобаються її холодні ранки

і монотонні сумні акорди…

тепер твоя нова королева

радіє поливаючи нас дощем,

що не день, то мелодійна злива,

мов пісня “океану” чи когось іще…

а ти кажи їй, як твоя колишня

тебе не пробачала й геть не розуміла,

(колишня, то ж до речі, я)

твоїх рук у холод не гріла,

і вболівала за динамо,

а ви із нею за шахтар.

нам разом завжди світла мало,

вона ж тобі до рук ліхтар …

ти пішов від мене до осені!

до цієї клятої, холодної суки!

від якої давить скроні,

а її вітри морозять руки.

тож кохайся у її полоні

назад не приходь – не чекаю.

твоя дівчинка вгору долоні,

твоя дівчинка стоїть на краю.

посміхайся, не треба жалю!

будь покірним у її обіймах,

ти ж не знав, що я тебе люблю…

(йди,бо здійме від гніву дах)

не втрать свою нову коханку.

ти ж пішов від мене до осені

й вона тебе чекатиме до ранку,

а мені вже чекання доволі.