“Ти полинеш сиза, наче птах”

Ти полинеш сиза, наче птах.

Твій полинний присмак вабить серце.

Ти по липню вибіжиш у серпень,

мов по линві, бгаючи мій страх.

Питиму розлуку, як вино.

І колись, блідим зимовим ранком,

Чорний птах. сумний, немов прочанка,

Тихо сяде на моє вікно.

1968