“Ти приходиш до мене щоночі”

Ти приходиш до мене щоночі

В ту хвилину, як міцно я сплю,

Зазираєш в заплакані очі

І шепочеш: не плач… я люблю!..

Я слова твої чую душою

І крізь сон усміхаюсь тобі,

Твої очі горять надо мною

В невимовній, глибокій журбі.

Ти жагуче мене обнімаєш,

В тих обіймах я млію вві сні,

Поцілунками душу виймаєш,

Вириваєш ти серце мені.

Відкриваю заплакані очі…

Навкруги – порожнеча німа.

В тишині таємничої ночі

Мого щастя нема як нема…

ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА ІІ”