Ті самі пелюстки...
By Марія Мурга
Written 2021-03-20
ПелЮстка рози впала на віконня.
Рожева, неначе ранній сонця схід.
Вона така м'яка, немов росинка,
Що впала так природно, без нудьги.
О, іще одна опала,
Була всього одна, а стало - дві.
І ружа відтепер сповна зітхає,
Схилила голову й листочки нерясні.
Як думаєте, дівчина вже зсохла?
Чи помарніли дужче очі не її?
Проте, як бачу, вона не забуває
Про ті сАмі пелюсткИ, ті самі дві...