“Ти схожа Дві краплі води”

Ти схожа. Дві краплі води

Упало з весла золотого.

Ти схожа, як дві біди

Ні з того, ні з сього.

І огірок, що на столі

Лежить у грудні перед нами,

І небо, що лежить над нами

У гололідному гіллі,

Й готель, де ти прибув і вибув,

Рука на пальовій стіні, —

Це все, немов далекий вибух,

Як пам’ять втрачена мені.

1965