“Ти, сивий лісе в сутіні прозорій”

Ти, сивий лісе в сутіні прозорій,

І ви, гаї в зелених льолях літ,

Нічого так не треба, як в підзор’ї

Мені ваш голос чуть і стежить ваш політ.

В глухій глибочині всевладної хвилини,

Коли забуха в серці світлий дим

І золотаве слово України

Горить у горлі порохом сухим,

Тоді-звулканення! А не безсила мука.

І чи моя у тому винина,

Що, мій народе, доля наша стука

В моє вікно без тиші й криги сна.

1963