Ти — спокій

Ти — спокій і душевна рівновага.

Твої очі — неосяжні до самого дна.

У чому загадка? В чарівності, як в мага,

чи в ніжності, як перша зимова імла?

З тобою спекотно, як не було давно,

з тобою тепло, мов зваби теплО.

З тобою просто, як давно не булО.

З тобою швидко, як станції метро.

Ти близько й водночас далеко,

до цього давно вже я звик.

Та як атом до далеких молекул

я готовий тулитись попри галас і крик.

Нехай в душі у тебе буде спокій,

яким ти наділяєш багатьох.

А я летітиму до тебе наче сокіл,

крізь блиск снігів і сил знемог.