“Ти – як дощ А я – мов явір”

Ти – як дощ. А я – мов явір.

Хочу листям тебе зловить.

Але в кроні, як сни в уяві,

Крапелини твої – лиш мить.

Щоб листки мої, наче свічі,

Твоїм світлом засяяли в млі,

Ти повинна приходити двічі:

Спершу – з неба, а вдруге – з землі.

***