«Ти — як сон, ти — як весняна казочка»

Ти  — як сон, ти  — як весняна казочка,

Бо ти й казка моєї сумної душі,

Що до мене часом прилетиш, мов та пташечка

І щебечеш мені у вечірній тиші.

Я тебе так люблю, моя мріє вечірняя,

Осолоди життя і кринице краси,

І бажаю тебе, моя любочко вірная,

Як бажає потоптана травка роси.

Приходи ти до мене щодня так тихесенько,

Як той запах квіток, що із вітром летить,

І співай мені все свою пісню милесенько

І пести, як дитина старого пестить.

І закрий мені очі рукою маленькою,

Нехай я на минуле життя не дивлюсь

І, втомившись журбою тяжкою-гіркенькою,

У просторах незнаних світів загублюсь.