Ти знаєш?

Ангел мій, ти знаєш як скучила я?

По палким обіймам, пестливим словам,

По усмішці найріднішій, по твоїм очам.

Ангел мій, ти знаєш як скучила я.

Я виводила би зараз - долю на твоїх руках,

Та й провела пальцями лінію життя.

Торкалася, як пухнастий сніг, - твого лиця

І стала б ніжнішою за зефір, коли ти обіймав.

А ще, знаєш, так хочеться, щоб могла

Притулитися до тебе любого, як мале котя,

Я тоді би лащилася, заграва,

Що могла б нечайно муркнути: "Я твоя".