Ти знаєш усе...

Ти знаєш усе...

Те, що колись я казав або чув,

Те, чим я дихав та те, чим я був

Вітер твій голос мені донесе.

Ти з підсвідомості...

Десь між сльозами і каяттям,

Десь поміж снів та лихим життям

Я відчуваю дотик твій невагомості.

Ти забуваєш мене...

Я, мов туман, розійшовся у дні,

Я, ніби міф, мов легенди й пісні

Більш не наповнюю серце одне.

Ти підсумувала...

Варто забути розлуку і любов,

Варто не пінити радістю кров

Ти з перемогою все програвала.