Ти

By Вікторія Сакалюк

Ти

Written 2024-11-29

Ти - як вітер у полі пшениці,

Як перша квітка на весні в саду, Як тихий дотик до душі,

Як зірка, що падає вночі.

Ти - море, у хвилях якого тону,

Ти - міст, через який я пройду.

Як стежка до рідного дому.

Ти - як найкращий сон з усіх в

одному.

Як книга не прочитана ніким, Як місяць, і я йду за ним.

Ти - присмак солоної сльози,

Як крапля ранкової роси.

Ти наче чашка кави зранку ,

Ти сигарета до останку.

Ти - щирий сміх на кухні о третій ночі ,

Ти як той самий погляд прямо в очі.

Ти - бій, який я програвала, І та рука, яка мене підняла.

Ти - ураган, що завиває в голові,

Ти як остання нота на струні.

Ти - аромат весни в імлі,

Як лагідна мелодія в пітьмі.

liyriaa