Тихий етюд

Що несеш мені в тихому імені,

В зливі кіс, перевитій, важкій?

Що нашепчуть вуста твої стримані

Несповитій тривозі моїй?

Чи над каннами над пломенистими,

Де я пісню твою перестрів,

Знов розсиплешся аметистами

З-під холодних і зламанних брів?

Що з твоїми словами невмілими,

Хто їх трунком гірким напоїв?..

І біжать між березами білими

Білі руки в тривоги мої…