Тихо, кволо, напівслова

By Христина Головко

тихо, кволо, напівслова

ти заходиш у мій дім

ніби ти тут випадково

заблукалий пілігрим.

власно, гордо, без пояснень

ти ведеш мене в пітьму

ніби ти це сонце ясне

хоч душа належить злу

вміло, знано і насильно

ти стираєш слово “ні”

і незнати чи я вільна

чи живу в якомусь сні

вічно, завше і ніколи

ти приходиш у мій дім

тихо,кволо напівслова

мій блукалець – пілігрим