Тік-так...

Мов спиртом перманентний маркер,

Розчинить "мушу" волі знак.

Я-жнець, мисливець, судний сталкер!

Людина... Руш, спіши, тік-так...

І час, просіяний крізь пальці-

Ті самі джекові боби,

"Пропав" і "пан" в одній куфайці

В межі окремої доби.

Гастрономічна з одиниць!

Ще циферблат тече по гілці,

Ще чайник всилу не кипить,

Ще є заряду на мобілці...

Ось знову вечір, так буває

І купа неготових сприв,

А ти це знашє, добре знаєш,

Ба більше, ти ще вчора знав.

Лиш трохи шкрябнуте колінце,

Як перший гоночний трофей,

Ти вмить рівніший від всіх інших

І в кожній справі корифей.

Знов час нагнув мене як слід:

Я чай ганяю десь в тилах,

Сніданок вариться в обід...

Людино, руш, спіши, тік-так!