Досить слів! Вони тепер зайві..

Досить слів! Вони тепер зайві..

Я не хочу чути брехню.

Від тузів твоїх рвуться рукави

та не граю я більше в цю гру.

Кинь в запаси для когось, дурніше,

ці дитячі свої балачки.

І тікай із минулим, скоріше,

як палатимуть наші мости.

Все одно.. Як там буде надалі.

Все одно мені з ким ти та де.

Мою душу вогонь не обпалить.

Холод вкрив там мене.

Та мости ті і самі б розпались..

Тріснули б просто "по швах".

Бо разом хоч ми їх будували

та на різних жили берегах.