Тихо зустрічала мати з війська сина.
Written 2017-06-02
Тихо зустрічала мати з війська сина.
Ніжно обійнялись душі їх журливі.
У очах - не спокій. Сльози проковтнули,
А у серці - радість: він прийшов додому!
«Здраствуй, синку, рідний»- стиха промовляла.
Син всміхнувся щиро і сльоза розтала.
Обійняв він матір, пригорнувсь до серця.
Чмокнув у чоло і сказав нарешті:
«Вибач мені мамо. Довго йшов додому.
Говорив зі степом та і він - зі мною.
Бачив він теж пекло, що стелилось шляхом.
Там тепер кацапи хочуть нашу Славу!
«Казакамі» звуться, кажуть що «донскіє».
©Махновія СТЕП