Тінь

Закривай обличчя долонями
і біжи під цим дощем,

нехай вода стікає скронями
прикритих ледве під плащем.

Протікай, пролітай переходами,
холодними від дотику зими,

від пустих очей пішоходами
червоні й білі килими.

Пробігай безлюдиним дорогами,
перонами забутих поколінь
і світить тепле щастя за порогами
на березі лишає лише тінь.