Тіням мислячих істот

Де дуби в дібровах сяють -

Там дріади вдень зітхають

І вовки підземних вод

Водять з ранком хоровод.

Там дрімають діадеми

З чорнобривців , хризантеми,

Ледь торкаючись клюки,

В дупла дихають роки,

Вила мідного зап’ястя,

Всім нудним бажають щастя,

Гриб росте у ширину,

Звір полює дичину.

Хвоя тут рятує велич

Мурашиних теплих селищ ,

Чарівних грузьких боліт,

Що страхають Ясен Світ

Готтентотом, ашкеназі,

Вітром, Сходом, миром в Газі,

Тінню мислячих істот,

Досягаючих висот…