Тиша

Ти сидів тихо на підвіконні

До самої темної ночі

А від сяяння тих ясних зорів

Палали твої дивні очі

Ти глядів так мрійливо на місяць

Й визначав ти його фази

Запалював потім цигарку

Й гасив її ти одразу

Десь впало небеснеє тіло

Можливо, так, просто спросоння

На коротку мить ти завмираєш

Й тихо летиш з підвіконня

А потім лиш крики сусідів

Вже з‘їдають твоє тіло миші

А тобі лиш одного хотілось

Незкінченної мертвої тиші