Тісто

Тісто

Я зі своїм коханням

йду в рукопашний бій –

міситься м’якуш вершин-інтерєрів,

а життя буксує собі

біля пекарних долин.

Я зі своїм випеченим коханням –

наче душу його прогнали

через вистрій шпіцрутенів,

душу, котра про кохання

виключно пише тріллери,

дикозасмучені,

перепечені.

А довкола із тіста

пишні будинки, де

на подушках погорда

в золотому кокошнику,

нарум’янена,

а любов попід ліжком

мнеться-переминається...

Натирає собі

прісні боки.