Тисяча і одна зірка (266)

Я тисячу разів погляну в небо,

і що я там побачу, чи знайду.

То й байдуже воно, мені не треба,

у нім побачу темряву одну.

І скільки ж раз на зорі не натраплю,

все більше загублю себе у тім.

У просторі, де не зшукати краплю,

де схований в долонях рідний дім.