Тобі , натхнення

я кожен день пишу вірша

проте не на папері , а в уяві

тебе шматую , рідная душа

до кольору вечірньої заграви

чекаю мить , коли жадане слово

в мені пробудить спогади сумні

молюсь тобі я , ідоле любові

кому ж молитись , якщо не тобі

сплітаю фрази у п'янкі сонети

проте для себе , лиш собі одній

себе дарую синій висі неба

де сумно плаче зграя журавлів

пробач мене , вогонь мого натхнення

пробач мене , що грішна і проста

себе дарую звичностям буденним

і забуваю записать вірша

2008 рік