“Тобі, що без геройства і без слави”

Тобі, що без геройства і без слави

в покорі зустрічаєш кожен день, —

тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий,

одхмарює обличчя молоде, —

тобі, чиє любові повне серце

пробили леза чотирьох шабель, —

тобі, що прикликаєш дотепер ще

заблуканої долі корабель, —

тобі, що вмієш без надії ждати, —

тобі, що вмієш, як ніхто, простить, —

тобі — самотня, безіменна мати,

у вічність людства символом рости.

1954