Тобі

Легше не дивитись і не розмовляти ,

І вночі тебе знов не обіймати .

Легше все забути , відпустити мрії ,

Легше в снах тонути зводячи надії .

Але знов і знову згадую я очі 

і обійми теплі згадую щоночі , 

згадую розмови в тиші мимоволі ,

посміхаюсь в снах тобі й шию нитки долі.

Вишию стежки я , всі твої дороги -

нехай будуть легкі і підуть тривоги ,

вишию я стражів - тебе захищати і 

проміння світла темряву прогнати .

Вишию життя тобі - світле і щасливе,

кожен день злітатимеш -вишию я крила.

У вузли завʼяжу всі твої тривоги ,

біль і горе в серці -я зітру з дороги.

Легше не дивитись і не памʼятати ,

 і нитками долі краще б їм не грати .

Маски по злітають , наміри відкриються ,

нитка долі вʼється , а я поки дивлюся.