Торішній весні

В алеґрії меткій свище вітер,

Із берез молоде гілля видер,

А на небі хмаринка легка —

дрібнесенька, ось така!

Розжарений диск в небі тане,

А я п'ю його сльози зі дзбану,

Затуляє диск літака —

вершника!

А я лежу на паркані,

Як господар на шовковім дивані —

А небокрай як у синім тумані

потопав!