Торкає осінь серденька струну

By Неоніла Гуменюк

Written 2019-09-11

В кленків, мов коней гриви позолочені,

Берізки, як русалоньки стоять.

Усе це витвір чарівниці-осені,

Яка укотре вже прийшла до нас.

У дуба теж змінився листя колір,

А під вікном горить вогонь жоржин.

Вже осінь у мою ввірвалась долю

І вкрила скроні снігом сивини.

Та я любить її не перестану

Цю пору багрянисту чарівну,

Вона мене на творчість надихає,

Торкає ніжно серденька струну.

2017 р.