Трагікомедія

Мої страждання мої бажання

Речі які були вперше вже сталися востаннє

І невідомо що ж було насправді

звичайна пристрасть чи кохання

Зараз усе це просто спогад

Про мою чергову поразку

Про те все ж приємний

Неначе дитяча казка

Все починалося як комедія

Закінчилось ж як драма

Кожна людина проживає свою трагедію

І приховує невиліковну травму

Люди кажуть лікує час

І можливо це не міф і не пастка

Та звучить мені це зараз так

Як на смертельну рану приклеїти пластир

Багато то б хотілось змінити

Сказати, прожити відчути

Та так як було раніше

Ніколи вже не буде

Лишається лиш сподіватись

На світло в майбутньому часі

Яке зможе душу зігріти так

Як героя у хмарному атласі