Треба всюди приятеля мати

Прийшла в церкву стара баба,

Свічок накупила;

Де була яка ікона,

Всюди поліпила.

Іще пара остається,

Де їх приліпити?..

«Ага! — каже.— Пошукаю

Святого Микити!»

Найшла баба і Микиту —

Святий чорта ціпить!..

Бере одну йому ставить,

Другу чорту ліпить!..

Видять люди й розважають,

Щоб там не ліпила.

«Що ти, бабо,— кажуть,— робиш?

Та ж то вража сила!..»

Але баба обернулась:

«Не судіте, люди!

Ніхто того не відає,

Де по смерті буде!..

Чи у небі, чи у пеклі

Скажуть вікувати;

Треба всюди, добрі люди,

Приятеля мати!..»