Три смаки любові (208)

Гірка…

Я в бій пішов за тих, кого любив,

і ними був убитий поза боєм.

Я вільними дорогами ходив,

і там колись був названий «героєм».

За сміх дітей, жіночі чисті руки,

я проливав свою й ворожу кров.

Я віддавав свої найкращі роки,

аби відчути ніж, а не любов?

Солона…

Я бачив всі моря і океани,

любив я хвилі сильні і слабкі.

І від солоної води отримав рани,

безболісні, смертельні, і м’які.

Я йшов на дно із кров‘ю на устах,

з уламками, що заховає море.

Я був в красивий селах і містах,

та лиш вода могла змивати моє горе.

Солодка…

Я бачив сотні лиць за сотні днів,

і тисячі я слухав голосів.

Її очей забути не зумів,

вона була ясніша кожних снів.

В її очах я космос споглядав,

ми разом з нею гори підіймали.

За неї і життя своє віддав,

аби її солдати не впіймали…