Три зустрічі (37)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

Зустрінемось, коли поллється дощ,

торкнуся краплями твоїх почервонілих щік.

І що б в твоїй душі не діялось,

ховаєш за дощем тих сліз потік.


Зустрінемось, коли настане ніч,

сяятиму тобі небесним дивом.

І скільки не кидай листи у піч,

вони не скажуть, що було мотивом.


Зустрінемось, коли прийде весна,

розквітнуть всі троянді на могилі.

І скільки б їх до дому не несла,

ті потопають у багряному чорнилі.