ТРИДЦЯТЬ ОДИН ЗА ПЛЕЧИМА

(Старшому синові з нагоди Дня народження )

На пле́чі сів уже тридцять один,

А вчора був ще тільки тридцять перший,

Вже виріс, вже дорослим став мій син,

І сво́ї справи вже давно сам ве́ршить.

Не встигла озирнутись я й сама́,

Як ті роки́ невпинно пронесли́ся,

Летіли тихо, та не крадькома

Й в обіймах всі в букеті зібрали́ся.

Вони буяють, як наве́сні цвіт,

У них своя́ мелодія й відлуння,

І всі вони лишають чудо-слід,

І стеляться, й шумлять, неначе куння.

Співає пісню кожен з них свою́,

А в хорі всі звучать різноголоссям,

Немов птахи́, збираються в гаю́,

Життєва нива повниться колоссям.

За жодним з них не йдеться навздогін,

Та лиш у ногу з усіма крокуєм,

І кожен має особливий дзвін,

Який ми розрізняємо і чуєм.

Нехай дзвенять роки́ у вишині́,

Нехай буяють всі під мирним небом,

Хай чуються щораз нові́ пісні́,

І Божа ласка сходить все на тебе.

19.10.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

#Вірші_поезія_привітання_деньнародження

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів

ID: 963321