тримай під рукою своїх електричних дияволів

тримай під рукою своїх електричних дияволів

медуз і гієн тренуй не заходячи в тіло

щоночі обходь окраїни губ опалених

пожовклі печаті знімай з голови

і царствуй і будь над сходом і спокоєм заводі

улюблений госте стоїш посередині зали

і грають оркестри

жертовник спустошений падає

у стугоні вітру і зойках вокзалів

як вийду на сонце - розплавлю всі персні і гудзики

ходитиме плазма по лобу із жаром і шалом

я виболів до білогубої тихої музики

в узорах твого покривала

в утаєні сни твої ліг і осліп на огненному полі

бо там де є ти не існує ні тьми ні країв

так страшно мені повільно згорати без болю

і легко так наче й не жив