Троє в одному човні (не рахуючи собаки)

Джером К. Джером

Прив’язано човен до темного коріння.

Замокли сухарі, і цукор одмокрів.

І згорбились тіла завзятих мандрівців:

Од бурі гнеться так смутна лоза осіння.

То, друзі, не біда! Розважність і терпіння,

Та віскі шкляночка, та кілька гострих слів, —

І хай Монморансі від холоду завив.

Ми ж — вищим розумом озброєні створіння.

У човен не взяли ми зайвої ваги:

Оце — для голоду, ось трошки для жаги,

Папуша тютюну, дві-три любимі книги…

А наше — все круг нас: і води, і дерева,

І переплески хвиль, і вогкість лісова,

І хмари з синьої, прозорчастої криги.

1925